+38 050 477-01-11    ГАРЯЧА ЛIНIЯ    +38 067 567-01-11

Геннадій Чижиков: Україна повинна стати популярною - в модні країни інвестують

Як змінилася ТПП України в порівнянні з 2014 роком?

Світ змінюється. Активно змінюється і країна. Нові економічні та зовнішньоекономічні умови диктують нові правила гри. З ними змінюється і ТПП України. Палата стає все більш відкритою і клієнтоорієнтованої. Сьогодні ми активно працюємо над реалізацією Стратегії розвитку Палати. Ми чітко бачимо нові тренди. Перше: діалог бізнесу з владою стає все більш якісним. Друге: з одного боку, зростає позитивна конкуренція серед бізнес-асоціацій як представників інтересів бізнесу, з іншого - бізнес-асоціації об'єднуються і взаємодіють з найважливіших питань. Третє: у бізнесменів змінилися глобальні зовнішньоекономічні і ціннісні орієнтири. У багатьох підприємців раніше був тільки внутрішній споживач, і часто вони забували, що час від часу свою продукцію необхідно вдосконалювати. Зовнішні ж ринки диктують інші умови і зовсім іншу швидкість.

Аналізуючи діяльність системи торгово-промислових палат за кілька років, я б охарактеризував її одним словом - прорив. Завдяки спільним зусиллям нам вдається знаходити рішення складних завдань, просувати законодавчі ініціативи, вибудовувати систему комунікації з усіма зацікавленими сторонами. Наші члени - лідери думок, новатори і підприємці, які формують поточні тренди і майбутнє України.

Що ви намітили для себе на 2019 рік?

Наша стратегічна мета - розвинений і конкурентоспроможний на світових ринках український бізнес. ТПП України - організація довіри, ми не тільки захищаємо інтереси бізнесу, а є організацією, яка надає. Моя головна мета, щоб Палата стала ще більш комфортною для бізнесу, організацією «на відстані витягнутої руки». По більшості питань ми будемо взаємодіяти з бізнесом через інтернет, через смартфони. Саме так ми вже видаємо сертифікати відповідності, зараз працюємо над оформленням форс-мажорів. Але ідея не стільки у формі, ми працюємо над сенсом. Над тим, щоб бізнес при думці «я чогось не знаю / не розумію / хочу» відразу ж ішов до нас в чіткої впевненості: Палата - його організація, в якій йому «прояснять / підкажуть / допоможуть». Ми робимо Палату комфортної платформою для комунікацій, покращуючи якість і швидкість вираження інтересів наших членів. Ми виховуємо у них, та й у себе теж, соціальну відповідальність, допомагаємо знайти партнерів, отримати сприяння у виході на нові ринки, боремося за впровадження законодавчих ініціатив.

Зона вільної торгівлі з ЄС, так і вся зовнішня торгівля драйвит і вабить український бізнес. А наша найсильніша сторона і великий досвід - саме зовнішньоекономічна діяльність. Підприємці бачать, що закордонний ринок дуже конкурентний, але вже починають розуміти, що нічого страшного там немає. І потрібно звільнятися від ментальності «не висовуватися» і «нас там не чекають». Потрібно йти вперед з гаслом: «ми хочемо там бути!», «ми можемо і зробимо це!».

Взаємодіяти з органами законодавчої і виконавчої влади вам необхідно. З ким виходить працювати найбільш ефективно?

Ми як представники бізнесу є невід'ємною частиною процесів, що відбуваються в країні. Діалог між владою і бізнесом покращується, і це дуже важливо підтримувати з двох сторін. Та й бізнес став об'єднуватися з принципових питань.

Палата співпрацює з усіма органами, які впливають на діяльність бізнесу. Ми позиціонуємо себе одночасно як локальну і як глобальну організацію, взаємодіємо з владою на національному і на регіональному рівні. Наприклад, Мінекономрозвитку, Міністерство закордонних справ і Мінагрополітики - наші головні партнери в робочому режимі. Також вибудовуємо активну співпрацю з Офісом з просування експорту. Крім того, комітети підприємців при Палаті (їх близько 20) фокусуються на окремих галузях економіки і активно взаємодіють з комітетами Верховної Ради. Вони формулюють позиції, висувають ініціативи, які ТПП України розглядає і надає в Адміністрацію Президента, Верховну Раду і Кабінет міністрів. Ми брали активну участь в розробці експортної стратегії, стратегії підтримки малого і середнього бізнесу, розробці законопроектів «Маски-шоу стоп», кількох «винних» законопроектів, зокрема №9260, який спрощує порядок реєстрації декларації для малих виноробів. Про необхідність спрощення цієї процедури ми не раз говорили на нашому Національному виноробному форумі, і раді, що нас почули.

ТПП України вибудовує роботу системно, серйозно і надовго. Як я вже говорив, у нас є стратегія розвитку, кодекс етики, ми увійшли в UNIC - ініціативу бізнес-омбудсмена для бізнесу, який прагне працювати прозоро. У нас є порядок денний, який формується нашими членами. Це три напрямки - підприємництво, людський капітал і розвиток зовнішньоекономічної діяльності. Ми узагальнюємо позицію наших членів, надаємо аналіз ситуації, розповідаємо про питання, які нас хвилюють, і доносимо це все до органів влади.
Торгово-промислові палати - бізнес-об'єднання, для яких лобіювання інтересів бізнесу - одна з основних функцій. Як в цьому контексті будуються відносини ТПП України і регіональних палат?

Регіональні палати реагують на проблеми, що виникають на певній території або в окремій сфері бізнесу. В умовах децентралізації їх роль в питаннях відстоювання інтересів, залучення інвестицій в регіони, соціальної відповідальності зростає. А ТПП України представляє їх інтереси на національному та міжнародному рівнях. Крім того, ми займаємося координаційною роботою, щоб регіональні палати здійснювали свою діяльність відповідно до законодавства. В цьому і сила системи ТПП - ми працюємо як єдиний механізм. Наша головна спільна мета - підвищити конкурентоспроможність наших членів. Будуть сильними наші члени - будуть сильними регіональні палати - буде сильною і Торгово-промислова палата.

У 2014 році був затверджений регламент посвідчення ТПП форс-мажорних обставин. Як згодом змінювалися кількісні показники видачі сертифікатів щодо обставин, пов'язаних з окупацією територій? Зверталися підприємства за сертифікатами у зв'язку з введенням воєнного стану?

У міжнародній практиці сертифікати про форс-мажори видає незалежна недержавна організація. У багатьох країнах, як і в Україні, ці повноваження делеговані ТПП. За п'ять років ми отримали близько 15 тисяч звернень від українських підприємств і організацій, і можу констатувати, що Палата і на національному, і на регіональному рівні виконала гідно свою функцію. Зараз Україна перебуває в ситуації воєнного стану. І відразу ж почали говорити про форс-мажори. Але слід розуміти, що ТПП видає сертифікат строго відповідно до закону. Форс-мажор засвідчується по кожному конкретному договору, податковому чи іншому обов'язку, виконання якого стало неможливим внаслідок обставин непереборної сили.

Ми видаємо сертифікати про форс-мажори далеко не всім, оскільки часто підприємці намагаються з їх допомогою, скажімо так, прикрити свої недоліки. В цьому році, наприклад, майже в половині випадків ми відмовили у видачі сертифікатів. При цьому ми завжди аргументуємо своє рішення, щоб підприємство знало, чому йому було відмовлено.

ТПП України пропонує українському бізнесу свої послуги в якості третейського судді. Наскільки вони затребувані?

Формулювання трохи некоректне, ТПП такі функції не здійснюють. Торгово-промислові палати, як 400 років тому, так і зараз створювалися і функціонують як організації довіри. Основне їхнє завдання - сприяння бізнесу, а також в хорошому сенсі цього слова, в лобіюванні його інтересів. Абсолютно логічним, в рамках сприяння бізнесу на всіх етапах його діяльності, є створення при палатах інститутів, які б допомагали у вирішенні спорів. При ТПП України як самостійні і незалежні інститути вже більше 25 років діють Міжнародний комерційний арбітражний суд (МКАС) і Морська арбітражна комісія (МАК), які займаються вирішенням зовнішньоекономічних спорів. МКАС при ТПП України є успішним і впізнаваним арбітражним центром. При ТПП України і регіональних ТПП також функціонують третейські суди і центри бізнес-медіації, які ефективно вирішують спори між представниками українського бізнесу.

Я вважаю, що медіація - напрямок майбутнього. Наприклад, в Німеччині 80% спорів вирішується за допомогою медіації, оскільки вона дозволяє не тільки вирішити суперечку, а й орієнтована на збереження партнерських відносин між сторонами спору. Крім того, вона володіє такими якостями, властивими всім альтернативним способам вирішення спорів, як орієнтованість на потреби сторін, швидкість і відносна дешевизна. Звернень багато і це показник довіри до ТПП.

Скільки справ в рік в середньому розглядається в МКАС?

Хочу зазначити, що на кількість справ впливають становище в економіці, рівень розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і багато інших чинників. Були сплески звернень, так в 2015 році МКАС зареєстрував рекордну кількість справ - 922. Зараз ситуація стабілізувалася і якщо звернутися до цифр і статистикою, то за останні два роки МКАС приймає до провадження більше 300 справ на рік, що робить його одним з найбільш авторитетних арбітражних інститутів Центральної та Східної Європи, оскільки схожі інститути в середньому реєструють не більше 100 нових справ на рік. Це також говорить про те, що МКАС користується авторитетом, і, при дотриманні всіх світових стандартів, ефективніше і швидше вирішує спори, а вартість нашого арбітражу в середньому в три рази нижче.

Але не це головне. Арбітражний інститут постійно розвивається і вдосконалюється: з 1 січня цього року вступив в силу новий Регламент, в грудні Президія ТПП України затвердила оновлений Рекомендаційний список арбітрів, який зараз налічує 125 осіб, 59% з яких - іноземці з 35 країн, істотно активізувалося міжнародне співробітництво. З огляду на все це, а також проарбітражную політику держави, я рекомендую всім членам ТПП України звертатися до МКАС за рішенням своїх зовнішньоекономічних спорів, оскільки зараз ви, граючи на своєму полі, можете скористатися тими ж інструментами для захисту своїх прав, що і в іноземних юрисдикціях.

Чи є «чарівна ниточка», смикнувши за яку можна якщо не змінити, то хоча б дати поштовх до реального поліпшення інвестиційного іміджу України?

Упевнений, що Україна стане новою глобальною інвестиційною Меккою вже в найближчі роки. І зараз над цим працюють усі бізнес-асоціації, уряд. Я - позитивіст, тому впевнений, що тільки спільними зусиллями ми сформуємо позитивний імідж нашої країни.

Все дуже просто: потрібно зробити Україну популярною - в модні країни починають інвестувати. Тому ми всі повинні прагнути до того, щоб Україна була на слуху, в новинах зі знаком «плюс». Головні промоутери країни - саме підприємці. Якщо їм працюється добре, є можливості для реалізації та зростання, то і з-за кордону теж прийдуть. Ключове завдання України - звернути на себе увагу світу: потенційним інвесторам потрібні нові «точки» і нові враження.

Дух підприємництва - ключ до інвестиційної привабливості.

Інститут бізнес-омбудсмена - перший досвід в його роботі накопичений. Як ви його оцінюєте?

Ми активно співпрацюємо. ТПП України входить до складу наглядової ради бізнес-омбудсмена. Для мене дуже важливо, що завдяки цьому інституту бізнес стали краще чути. Омбудсмен формує тренд поваги до бізнесу. Він є важливим елементом системи, привертає увагу до бізнес-проблем. Альгірдас Шемета - європейський комісар у минулому, людина з великим досвідом. Дякую Альгірдасу і його команді, саме завдяки їх роботі, підприємців стали чути, і якість цього діалогу поліпшується.

Коли ви пробігли свій останній марафон? Уже намітили наступний?

Моя мета - 60 марафонів до 60 років. Грудневий марафон в Валенсії був вісімнадцятий, або двадцять перший з урахуванням ультрамарафону. Наступний - в січні. Біг для мене - це можливість відповідати на виклики і бути відкритим до світу. Будь-який керівник регулярно стикається зі стресом, викликами, з необхідністю приймати непрості рішення. Біг, як і інші види спорту, дає можливість знайти свою кнопку перезавантаження, не боятися виходити із зони комфорту і формує позитивне ставлення.

І мені особливо приємно, що частина колективу ТПП України вже «побігла». Ми беремо участь у марафонах, різних пробігах. Думаю, ТППУ одна з найбільш позитивних організацій в країні, оскільки ми бачимо не проблеми, а можливості для розвитку. Це наша філософія.

Я часто повторюю китайське прислів'я: «Бажання здатися дуже велике за п'ять хвилин до перемоги». Тому побігли!